Тема: “Соціологічний аналіз сім’ї та шлюбу” План 1. Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Функції сім’ї. 3 2. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин. 8 3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї. 12 Висновок 15 Література 16 1. Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Функції сім’ї. Соціологія сім’ї – галузь, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин в конкретних соціально-економічних і культурних умовах. Соціальні інститути (від лат. Institutum – встановлення, установа) – це історично сформовані стійкі форми організації спільної діяльності людей. Термін “соціальний інститут” вживається в найрізноманітніших значеннях. Одним з найстародавніших соціальних інститутів є сім’я.Виникла сім’я в надрах первісного суспільства значно раніше класів, націй, держав. Суспільна цінність і значимість сім’ї обумовлена її “виробництвом і відтворенням” безпосередньо життя, вихованням дітей, формуванням їх індивідуальної свідомості. Сім’я – об’єднання на шлюбі або кровному родстві, усиновленні людей, зв’язаних спільністю побуту, на взаємній моральній відповідальності за виховання дітей, піклуванні про рідних і взаємодопомозі. Разом з тим – це мала контактна група людей, які взаємодіють між собою, особлива форма взаємодії. Держава, яка складається з повноцінних, розвинутих і культурноосвічених сімей, багата держава, у неї є майбутнє. Н. Смелзер писав: “Сім’єю називається основане на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об’єднанні людей, пов’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю за виховання дітей”. Арістотель визначає сім’ю як форму спілкування. Із визначення сім’я випливає, що основними є три її ознаки: шлюбні або кровноспоріднені зв’язки між усіма її членами; спільне проживання в одному приміщенні; загальний сімейний бюджет. Сім’я є сферою формування і ареною практичного прояву політичних ідеалів, поглядів, інтересів людини. В сім’ї і через сім’ю формуються первинні ціннісні орієнтації і соціальні установки дитини, підлітка. Не потрібно забувати і про те, що сім’я закладає основи відносин між близькими людьми, формує орієнтації на трудове, суспільно-політичне життя людини. Терміни шлюб та сім’я як в повсякденній мові, так і в наукових публікаціях знаходяться поруч, що дійсно правомірно, оскільки реальності, що визначаються цими термінами, тісно взаємозв’язані. Однак шлюб і сім’я – не одне й те ж, а швидше пересічні поняття, адже сім’я може існувати без шлюбу, а шлюб без сім’ї. Шлюб – це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їх права і обов’язки один до одного і до дітей та рідних. Шлюб – це суспільне встановлення, установа або як кажуть соціологи, особливий суспільний інститут. Іншими словами, шлюб – це традиційний спосіб формування сім’ї й суспільного контролю за нею, одне з знарядь, шляхів, засобів самозбереження і розвитку суспільства. Шлюб представляє собою контракт, який заключається трьома сторонами – чоловіком, жінкою та державою. Шлюб – інститут, регулюючий відносини тільки подружжя, а сім’я – інститут регулюючий ще й відносини між батьками й дітьми. Функції сім’ї – це способи, методи прояву її активності, життєдіяльності всієї сім’ї і окремих її членів. Соціальні функції, що їх реалізує сім’я, обумовлюють важливу роль сім’ї в суспільстві. Основні соціальні функції сім’ї: відтворення населення. Функція відтворення населення включає фізичне (народження дітей) і духовно-моральне відтворення людини в сім’ї. На зміну переважно економічним стимулам народження дітей в минулому, дедалі відчутно приходить духовно-моральне: глибока моральна і психологічна потреба у своїй дитині, бажання мати його від любимого чоловіка, прагнення відтворити в дітях себе, повторити разом з ними життєвий шлях, надія і упевненість в майбутньому духовному родстві з дітьми та внуками, що скріпляють кровнородинний союз, іменна гордість, гордість прізвища; господарсько-побутова. Відображ...